бібліотека

-и, ж.

1) Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюються популяризація і пропаганда літературних творів.

••

Бібліоте́ка-пересу́вка — зібрання книг для читачів, які не мають можливості користуватися стаціонарною бібліотекою.

Бібліоте́ка-чита́льня — бібліотека з читальним залом.

2) Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін.

3) Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище.

4) кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.

5) Організоване за певною системою сховище для будь-чого.

••

Бібліоте́ка автови́клику спец. — бібліотека, що є вхідним набором даних для редактора зв'язків.

Бібліоте́ка алгори́тмів спец. — впорядкована певним чином сукупність алгоритмів.

Бібліоте́ка компіля́тора спец. — бібліотека, що містить об'єктні модулі компілятора.

Бібліоте́ка макроозна́чень спец. — бібліотека, що містить макроозначення і використовується асемблером для побудови макророзширень.

Бібліоте́ка програ́м спец. — організована сукупність програм, частин програм і, можливо, інформації щодо їх використання.

Резиде́нтна бібліоте́ка спец. — група завантажених в оперативну пам'ять підпрограм, до яких можуть звертатись інші підпрограми.

Систе́мна бібліоте́ка — а) бібліотека, зареєстрована у системному каталозі; б) бібліотека, в якій зберігаються модулі операційної системи.